дивно
ТигренятКо, 22.3.2010, 23:26 in типу вірші| other
Дивись, як дивно,
_______________ небо розкришилось,
розсипалось, розлилося дощами,
__________що їх ще не доплакали згори.
І ніби світ приводиться до тями.
й пливуть ковчеги з півночі
_____________за нами
- єдиний шанс знайти забуті сни.
Сполоханих янголів тріснуті зграї,
Блакитні калюжі святої води.
Я навіть молитв (вибач Боже) не знаю,
а вже воскресають згорілі мости.
Дивись, як дивно,
__________світ, як дим зникає.
Цей день уже оспіваний не раз -
Ідуть колони сходами до раю,
й пливуть ковчеги з півночі по нас.
спосіб страти
ТигренятКо, 14.3.2010, 3:58 in типу вірші| other
Вітер розплутає коси
і він же зав’яже петлю
я тиха, прозора і боса
Не вірю. Невмвміло люблю.
Хотіла вирощувать квіти
на тихих долонях весни
Тепер маю шанс полетіти
й знайти всі незгадані сни.
Мішок затуляє від світу
Хай більш не царапає щоки
Я навіть існую невміло
поки.
Полином
ТигренятКо, 4.3.2010, 21:29 in типу вірші| other
я навчилась чекати, любий,
я навчились зважати на час.
Міжсезоння глибоко в серці,
проростає полином крізь нас.
я навчилась чекати, любий,
пам’ятати ранкові сни,
обережно тебе виглядати,
хоч розведені сонні мости.
я складаюся з степу й чекання
і розхитаних трав повні груди
я лиш подих напівтривання,
але певно усе ще буде.
Дрімучий ліс
ТигренятКо, 2.12.2009, 23:05 in типу вірші| other
Хто придумав, що в мене всередині,
мають бути замерзлі дерева?
Хто придумав всередині вітер?
Ці дерева шкребуться об мене.
Задихаюсь від кількості листя,
не спалили б мене двірники.
В’ють ворони всередині гнізда
І гадають вночі на зірки.
Заблукати в собі, то не складно,
не протопчеш же всюди стежкИ.
Тільки от не сезон розблукати -
лісоруби не люблять зими.
Щось скрипить; хрустить під ногами,
зачепилась за гілку в собі...
ех, летіти б мені за птахами
та в легені вдихнула землі.
***
ТигренятКо, 2.12.2009, 22:29 in типу вірші| other
ручка+бумажка
Так темно, послухай,
це тіні зірок навалились на місто.
Гниють разом з листям обабіч широких доріг
І виють у лісі давнонеіснуючі звірі.
Зима важким чоботом ступила на мокрий поріг.
неперелітна.
ТигренятКо, 26.11.2009, 21:31 in типу вірші| other
Прозора темрява. Складає крила ніч.
Сплять голуби попіддахів’ях. Осінь
Гублюсь навмисно, потайки, чимдуж.
А в мене липи віттям сонця просять.
Хто навчить нас, шановні, літа?
Хто насипле у жмені тепла?
Липам стовбур щокою гріти,
щоб раптово не впала зима.
На деревах надтріснутий вітер
намостив чортенятам гніздо.
Я навчусь, обіцяю, літа.
Всім птахам перелітним на зло.
Мій Одісею
ТигренятКо, 2.11.2009, 23:22 in типу вірші| other
Мій Одісею, твоя Пенелопа
Нарощує крила на білій спині.
Стікають століття й епохи без тебе
брудними патьоками по білій стіні.
пАгони відчаю ростуть у вазонах,
тривоги запилені, вірність і страх.
Пробивають стегмати холодні долоні,
замерз у дорозі поштовий наш птах.
Крапає з крану вода безнадії,
Терпнуть мрії, холонуть думки.
Я кожному знаку знадвору повірю,
Я буду тлумачити віщі сни.
Мій Одісею, минає вічність,
сивіє розчахнуте небо весни,
Ти збився з дороги,
Та я все вірю:
почую відлуння твоєї ходи.
Поштово-осіннє
ТигренятКо, 2.11.2009, 23:01 in типу вірші| other
Протяги і дубові тіні
Ранок грузне у білій хмарі
Осінь стелиться тротуаром
І шепочуть у листі примари.
На конвертах застиглі штампи,
Зниклі безвісті телеграми,
І холодним колючим повітрям,
Пише сонце собі епіграму.
Дихати
ТигренятКо, 28.9.2009, 13:31 in типу вірші| other
Знаєш, так тихо буває
так до нестерпності тихо.
Світ завмирає мовчки
і забуває дихати.
І десь у великих легенях,
поволі холоне повітря.
Спиняють свій хід вітрильники
Раптово у світі безвітря.
Взялись павутиною губи,
В повітрі зростає синій мох.
Я тихо скажу тобі: "Любий,
давай подихаєм за світ удвох."
* * *
ТигренятКо, 28.9.2009, 13:03 in типу вірші| other
Десь твої теплі руки
_______гріють ранкове повітря,
Тут моя дивна осінь
_______________сипле за пазуху листя
Вересень стелиться ніжно
__впертим мовчанням неба
Я залишаю в ліжку
____сни загадкові про тебе
___Десь твої теплі погляди,
простір нанизують пошепки
Знову знаходжу спогади
_____клею в потерті зошити.
Падають стиглі каштани,
___В небі холодно хмарам,
Мої прозорі мрії,
______розродяться першим туманом.
5 Aug 2010 - 16:49
в спосіб страти